Деменція у літніх людей.

Основні факти

• Нині у світі налічується понад 55 мільйонів з деменцією, у тому числі понад 60% проживають у країнах із низьким чи середнім рівнем доходу. Щороку трапляється майже 10 мільйонів нових випадків деменції.
• Деменція є результатом різних патологій і травм, які торкаються головного мозку. Найбільш поширеною формою деменції є хвороба Альцгеймера, на частку якої, ймовірно, припадає 60-70% випадків.
• В даний час деменція займає сьоме місце серед провідних причин смертності у світі і входить до основних причин інвалідності літніх людей і виникнення у них залежності від сторонньої допомоги.
• У 2019 р. глобальні економічні витрати від деменції склали 1,3 трлн дол. США, з яких приблизно 50% витрат припадає на неофіційний догляд та нагляд за хворими (наприклад, з боку їхніх родичів та близьких друзів), що здійснюється в середньому в обсязі 5 годин на день.
• Проблема деменції значно більшою мірою, прямо чи опосередковано, зачіпає жінок. Серед жінок вищий тягар деменції в роках життя, скоригованих на інвалідність, а також показники смертності від неї, при тому що на їхню частку припадає 70% часу, що витрачається на допомогу людям з деменцією.

Загальна інформація

Деменція - термін, яким описується кілька захворювань, які негативно впливають на пам'ять, мислення і здатність до повсякденної діяльності.

Деменція прогресує з часом. Вона в основному вражає людей похилого віку, проте не у всіх людей з настанням старості розвивається деменція.

До факторів, що підвищують ризик розвитку деменції, належать:

• вік (деменція більше поширена серед осіб віком від 65 років та старше);
• підвищений артеріальний тиск (гіпертонія);
• підвищений вміст цукру на крові (діабет);
• надлишкова маса тіла або ожиріння;
• куріння;
• надлишкове споживання алкоголю;
• нестача фізичної активності;
• соціальна ізоляція;
• депресія.

Деменція - синдром, який може бути викликаний цілим рядом захворювань, що поступово руйнують нервові клітини і пошкоджують головний мозок, що зазвичай призводить до зниження когнітивної функції (тобто здатності до розумової обробки інформації) більшою мірою, ніж цього можна було б очікувати в внаслідок звичайних процесів біологічного старіння. Хоча деменція не впливає на свідомість, порушення когнітивної функції часто супроводжується, інколи ж і передується перепадами настрою, погіршенням контролю за емоційним станом, деградацією соціального поведінки чи мотивації.

Деменція має фізичні, психологічні, соціальні та економічні наслідки не тільки для людей, що живуть з деменцією, але і для тих, хто їх доглядає, членів їхніх сімей і суспільства в цілому. Нерідко це супроводжується недостатньою поінформованістю про проблему деменції та нерозумінням її особливостей, що призводить до стигматизації та ускладнює проведення діагностики та надання допомоги.

Ознаки та симптоми

Появі проблем із пам'яттю іноді передують зміни у настрої та поведінці людини. Згодом симптоми посилюються. Рано чи пізно всім людям, які страждають на деменцію, потрібна стороння допомога в повсякденному житті.

До ранніх ознак і симптомів деменції відносяться:

• провали в пам'яті та забудькуватість щодо недавніх подій;
• втрата речей чи нездатність згадати, де їх залишили;
• порушення орієнтації біля при ходьбі чи керуванні автомобілем;
• дезорієнтація, навіть у знайомій обстановці;
• втрата рахунку часу;
• утруднення під час вирішення проблем чи прийняття рішень;
• порушення здатності стежити за розмовою чи труднощі з підбором слів;
• утруднення під час виконання знайомих завдань;
• проблеми із візуальною оцінкою відстані до об'єктів.

До поширених змін настрою та поведінки належать:

• тривожність, пригніченість чи роздратування щодо провалів у пам'яті;
• зміни особистості;
• порушення поведінкових норм;
• відмова від роботи чи спілкування з людьми;
• зниження інтересу до почуттів інших людей.

Деменція по-різному вражає людей залежно від її причин, наявності інших хвороб і стану когнітивної функції людини на початок хвороби.

Більшість симптомів з часом посилюються, але деякі симптоми можуть зникати або виявлятися лише на пізніших стадіях деменції. У міру прогресування хвороби зростає потреба людини в сторонній допомозі при догляді за собою. Ті, хто страждає на деменцію, іноді перестають впізнавати рідних і близьких, відчувають труднощі з пересуванням, втрачають контроль за сечовипусканням і дефекацією, відчувають труднощі з прийомом їжі і питвом і демонструють порушення поведінки, зокрема спалахи агресії, що завдають страждання як людині з деменцією, так і людям.

Поширені форми деменції

Деменцію викликають різні захворювання і травми, які прямо або опосередковано викликають ураження головного мозку. Найбільш поширеною формою деменції, частку якої ймовірно припадає 60–70% випадків, є хвороба Альцгеймера. Інші форми включають судинну деменцію, деменцію з тільцями Леві (аномальні включення білка, що утворюються всередині нервових клітин) та групу хвороб, що сприяють розвитку лобово-скроневої деменції (дегенерації лобової частки мозку). Деменція може також розвиватися після інсульту або на тлі певних інфекцій, наприклад, ВІЛ, внаслідок зловживання алкоголем, повторюваних фізичних травм голови (хронічна травматична енцефалопатія) або дефіциту поживних речовин. Між різними формами деменції немає чітких меж, і часто деменція має змішаний характер.

Лікування та догляд

Методів, що дозволяють вилікувати деменцію, не існує, проте існують численні способи підтримати людей, які живуть із цим захворюванням, а також людей, які доглядають їх.

Для підтримки якості життя та підвищення рівня добробуту люди з деменцією можуть:

• займатися фізичною активністю;
• брати участь у заходах та формах соціальної взаємодії, які стимулюють роботу головного мозку та сприяють повсякденному функціонуванню.

Крім того, для зменшення симптомів деменції можуть застосовуватись деякі лікарські препарати:

• для лікування хвороби Альцгеймера застосовуються інгібітори холінестерази, зокрема донепезил;
• при тяжкій формі хвороби Альцгеймера та судинної деменції використовуються антагоністи NMDA-рецепторів, зокрема мемантин;
• лікарські препарати для нормалізації артеріального тиску та рівня холестерину в крові допомагають попередити подальше ураження головного мозку, спричинене судинною деменцією;
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) можуть зменшувати тяжкі симптоми депресії у людей, які живуть з деменцією, у тих випадках, коли зміна способу життя та заходи соціалізації не приносять бажаного ефекту, проте з них не слід розпочинати лікування.

Якщо людина, яка живе з деменцією, ризикує завдати шкоди собі або іншим людям, їй можуть допомогти такі препарати, як галоперидол і рисперидон, проте їх ніколи не слід застосовувати як перший варіант лікування.

Самодопомога

Існують методи самодопомоги, які допомагають людині з діагностованою деменцією справлятися із симптомами хвороби:

• підтримуйте фізичну активність;
• дотримуйтесь здорового раціону харчування;
• відмовтеся від куріння та вживання алкоголю;
• регулярно обстежуйтесь у лікаря;
• фіксуйте повсякденні завдання та заплановані зустрічі письмово, оскільки це допомагає не забути про важливі справи;
• не кидайте хобі і приділяйте час заняттям, які приносять задоволення;
• пробуйте нові заняття, що стимулюють інтелектуальну діяльність;
• проводьте час із друзями та родичами та беріть участь у суспільному житті.

Плануйте своє життя заздалегідь. З часом вам може виявитися важчим приймати важливі життєві чи фінансові рішення.

• Визначте, хто з людей, яким ви довіряєте, допомагатиме вам приймати рішення та повідомляти про ваші побажання.
• Заздалегідь складіть план, в якому будуть вказані вибрані варіанти догляду та лікування, що віддаються вам.
• Виходячи з дому, майте при собі посвідчення особи, вашу адресу та контакти довірених осіб для екстреного зв'язку.
• Звертайтеся за допомогою до родичів та друзів.
• Порадьтеся зі знайомими вам людьми про те, чим вони можуть допомогти.
• Увійдіть до місцевої групи підтримки.

Важливо розуміти, що догляд за людиною з деменцією може виявитися важкою роботою, яка негативно позначиться на здоров'ї та добробуті людини, яка здійснює догляд. Якщо ви дбаєте про людину з деменцією, звертайтеся за допомогою до родичів, друзів та фахівців. Регулярно робіть перерви в роботі та дбайте про себе. Спробуйте використати методики зняття стресу, зокрема вправи щодо розвитку навичок усвідомленості, і при необхідності звертайтеся за допомогою та консультацією до фахівців.

Фактори ризику та профілактика деменції

Хоча найбільш значущим із встановлених чинників ризику деменції є вік, вона є неминучим наслідком старіння. Понад те, деменція вражає як літніх людей: до 9% випадків деменції характеризуються раннім дебютом захворювання (визначуваному як поява симптомів до 65 років). Згідно з дослідженнями, ризик зниження когнітивної функції та розвитку деменції можна знизити, якщо підтримувати фізичну активність, не курити, утримуватись від надмірного вживання алкоголю, контролювати свою вагу, правильно харчуватися та підтримувати на нормальному рівні показники артеріального тиску, вмісту холестерину та цукру в крові. Інші фактори ризику деменції включають депресію, низький рівень освіти, соціальну ізоляцію, нестачу когнітивної активності та забруднення повітря.

Права людини

На жаль, люди з деменцією найчастіше позбавлені основних прав і свобод, якими можуть скористатися інші люди. У багатьох країнах у будинках для людей похилого віку та місцях надання невідкладної допомоги застосовуються фізичні та хімічні засоби утримання пацієнтів, навіть незважаючи на наявність нормативних положень, що захищають права людини на свободу та вибір.

Максимально якісній турботі про людей з деменцією та осіб, які доглядають за ними, повинна сприяти відповідна законодавча база, в основі якої повинні лежати визнані на міжнародному рівні стандарти дотримання прав людини.